Біль під час дефекації – це не той симптом, який варто терпіти чи вважати нормальним. Проте саме так чинить чимало людей. Через сором, страх перед оглядом або сподівання, що проблема мине сама, вони відкладають візит до лікаря на тижні, а інколи й на місяці. За цей час стан може погіршуватися, а гостра проблема – переходити у хронічну форму.
Однією з найчастіших причин різкого болю під час випорожнення є анальна тріщина. Незважаючи на невеликі розміри, вона здатна суттєво впливати на якість життя. Людина починає боятися відвідувати туалет, свідомо стримує позиви до дефекації, через що калові маси стають ще щільнішими. Так виникає замкнене коло: біль призводить до закрепу, а закреп – до ще більшого травмування тканин.
Анальна тріщина – це невеликий розрив слизової оболонки анального каналу. Найчастіше він виникає у ділянці, яка найбільше зазнає механічного навантаження під час проходження калових мас.
Хоча сама тріщина може бути зовсім невеликою, в цій зоні міститься багато нервових закінчень. Саме тому навіть незначне ушкодження часто викликає інтенсивний біль. У відповідь на нього м’яз анального сфінктера рефлекторно скорочується, погіршуючи кровопостачання тканин. Через це загоєння сповільнюється, а кожне наступне випорожнення може знову травмувати ушкоджену ділянку.
Якщо проблема існує недовго, говорять про гостру анальну тріщину. За своєчасного звернення до лікаря та усунення причин її виникнення вона часто успішно загоюється. Натомість тривале ігнорування симптомів або постійне повторне травмування можуть призвести до формування хронічної анальної тріщини, лікування якої є складнішим і потребує більше часу.
Причини виникнення
У більшості випадків причиною є механічне травмування слизової оболонки. Найчастіше це відбувається під час проходження щільних калових мас при закрепі. Саме тому регулярність і консистенція випорожнень мають велике значення для здоров’я анального каналу.
Утім, лише закрепами причини не обмежуються. Ризик виникнення анальної тріщини підвищують різні чинники, які порушують нормальний процес дефекації або сприяють травмуванню слизової оболонки.
Найпоширенішими серед них є:
– хронічні або періодичні закрепи;
– надмірне натужування під час дефекації;
– тривала діарея, яка також подразнює слизову оболонку;
– недостатнє споживання харчових волокон;
– недостатня кількість рідини в раціоні;
– малорухливий спосіб життя;
– звичка довго сидіти на унітазі;
– вагітність і пологи, коли навантаження на тазове дно суттєво зростає.
Варто розуміти, що анальна тріщина не виникає через один випадковий епізод. Найчастіше це результат поєднання кількох чинників, які поступово створюють умови для ушкодження слизової оболонки.
Група ризику
Анальна тріщина може виникнути у людини будь-якого віку, але деякі люди стикаються з цією проблемою частіше.
До групи підвищеного ризику належать люди, які регулярно мають закрепи, ведуть переважно сидячий спосіб життя, мало рухаються протягом дня або не приділяють достатньої уваги збалансованому харчуванню. Частіше проблема виникає також у жінок під час вагітності та після пологів, коли змінюється робота кишківника і збільшується навантаження на ділянку промежини.
Окремо варто згадати людей, які відкладають відвідування туалету через роботу, навчання або інші обставини. Регулярне стримування природного позиву до дефекації може сприяти ущільненню калових мас, а отже – збільшувати ризик травмування слизової оболонки під час наступного випорожнення.
Попри те, що більшість чинників ризику добре відомі, багатьом випадкам анальної тріщини можна запобігти. Для цього достатньо підтримувати нормальну роботу кишківника, стежити за харчуванням, достатньо пити води та не ігнорувати перші симптоми дискомфорту.
Основні ознаки хвороби
Найприкметнішим симптомом анальної тріщини є різкий біль під час дефекації. Пацієнти часто описують його як пекучий, колючий або такий, що нагадує поріз. На відміну від звичайного дискомфорту, біль може бути настільки інтенсивним, що людина починає свідомо відкладати наступне випорожнення.
Проте неприємні відчуття не завжди закінчуються одразу після дефекації. У багатьох випадках біль зберігається ще від кількох хвилин до кількох годин. Через це людині важко сидіти, працювати, керувати автомобілем або виконувати звичні повсякденні справи. Ще одним поширеним симптомом є поява невеликої кількості яскраво-червоної крові. Найчастіше її можна помітити на туалетному папері або на поверхні калових мас. Важливо розуміти, що навіть незначна кровотеча не є нормою і потребує консультації лікаря. Іноді пацієнтів турбують свербіж, печіння або відчуття подразнення в ділянці анального отвору. Ці симптоми можуть посилюватися після дефекації або тривалого сидіння.
Не варто терпіти біль
Більшість людей сподіваються, що проблема мине самостійно. Проте саме відкладання звернення до лікаря почасти стає причиною переходу гострої анальної тріщини у хронічну.
Після появи болю людина часто починає боятися кожного відвідування туалету. Через це вона свідомо стримує позив до дефекації або намагається рідше спорожняти кишківник. Як наслідок – калові маси довше перебувають у товстій кишці, втрачають більше води та стають щільнішими. Наступна дефекація проходить ще важче, слизова оболонка знову травмується, а біль посилюється. Так формується так зване «замкнене коло», коли один чинник підтримує інший. Саме тому одним з найважливіших завдань є не лише лікування самої тріщини, а й нормалізація роботи кишківника.
У сучасному світі знайти поради щодо лікування в інтернеті дуже легко. Проте далеко не всі вони є безпечними або ефективними. Не варто самостійно купувати кілька різних мазей чи свічок, постійно змінюючи їх у пошуках «тієї самої». Без встановлення точного діагнозу це не завжди приносить бажаний результат і лише відкладає момент звернення до лікаря. Так само не варто безконтрольно використовувати народні методи, особливо якщо вони передбачають введення в анальний канал різних подразнювальних речовин або компресів із сумнівними компонентами. Подібні експерименти можуть лише посилити подразнення слизової оболонки та збільшити біль.
Ще одна поширена помилка – тривале використання проносних засобів без консультації лікаря. Хоча нормалізація випорожнень є важливою складовою лікування, причина закрепу в різних людей може бути різною. Саме тому підхід до корекції повинен бути індивідуальним.
Не менш важливо позбутися страху перед оглядом проктолога. Сучасні методи обстеження максимально делікатні, а лікар насамперед зацікавлений у тому, щоб встановити правильний діагноз і допомогти пацієнтові якомога швидше позбутися болю.
Як зменшити ризик?
У більшості випадків профілактика анальної тріщини пов’язана насамперед з підтриманням нормальної роботи кишківника. Саме тому найважливіше завдання – зробити випорожнення регулярними та м’якими, без надмірного натужування. Насамперед варто звернути увагу на харчування. Щоденний раціон має містити достатню кількість харчових волокон, які містяться в овочах, фруктах, цільнозернових продуктах, бобових культурах. Клітковина допомагає формувати м’які калові маси та сприяє регулярному випорожненню кишківника.
Не менш важливим є достатнє споживання рідини. Якщо організм отримує замало води, калові маси стають щільнішими, а ризик закрепів зростає. Потреба в рідині є індивідуальною й залежить від віку, маси тіла, фізичної активності та погодних умов, однак важливо виробити звичку регулярно пити воду протягом дня.
Велику роль відіграє й фізична активність. Регулярні прогулянки, плавання, їзда на велосипеді, помірні силові вправи чи будь-який інший комфортний вид рухової активності позитивно впливають на роботу кишківника. Навіть 30 хвилин активності щодня можуть стати хорошою профілактикою закрепів.
Ще одна проста, але важлива порада – не ігнорувати позив до дефекації. Чим довше людина відкладає відвідування туалету, тим більше води всмоктується з калових мас, роблячи їх твердішими.
Не рекомендується також проводити на унітазі багато часу. Нині для багатьох стало звичкою брати із собою телефон, переглядати новини чи соціальні мережі. Через це звичайне відвідування туалету може затягуватися на 15-20 хвилин і більше. Якщо позиву до дефекації немає, тривале сидіння не приносить користі та не допомагає кишківнику працювати краще.
Не відкладайте візит до лікаря
Почасти пацієнти звертаються лише тоді, коли біль стає нестерпним або проблема триває вже кілька місяців. Насправді чекати не варто. Консультація проктолога необхідна, якщо під час або після дефекації регулярно виникає біль, з’являється кров, симптоми повторюються або не минають протягом кількох днів. Не варто відкладати візит і тоді, коли біль починає впливати на повсякденне життя, заважає працювати чи викликає страх перед кожним випорожненням.
Своєчасне звернення до лікаря дозволяє встановити правильний діагноз, оцінити стан анального каналу та підібрати оптимальну тактику лікування. У багатьох випадках це допомагає уникнути розвитку хронічної анальної тріщини та пов’язаних з нею ускладнень.
Анальна тріщина – це поширена проблема, з якою може зіткнутися кожна людина. Незважаючи на невеликі розміри ушкодження, воно здатне викликати сильний біль і суттєво погіршувати якість життя. Доброю новиною є те, що багатьом випадкам можна запобігти. Збалансоване харчування, достатнє споживання рідини, регулярна фізична активність, своєчасне випорожнення кишківника та уважне ставлення до перших симптомів значно зменшують ризик виникнення цієї проблеми.
І найголовніше – не варто соромитися звертатися по допомогу. Проктологічні захворювання є такими ж звичайними, як і будь-які інші. Чим раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, тим швидше можна позбутися болю, повернутися до звичного способу життя та запобігти розвитку хронічного процесу. Турбота про власне здоров’я починається з простого рішення – не відкладати візит до лікаря.
Мар’яна ВАРВАРУК,
хірургиня-проктологиня, асистентка кафедри
екстреної та симуляційної медицини ТНМУ,
докторка філософії, PhD